Подорожі

Забутий туристичний рай у Заліщиках

Цими вихідними відвідали місто Заліщики, що розкинулось на березі Дністровського каньйону. Добирались двома потягами з Івано-Франківська до Коломиї і з Коломиї до Заліщиків.

Перша згадка Заліщиків – 1340 рік.
У 16 столітті споруджується мурований замок у вигляді прямокутника з баштами. Також були земляні вали і рів.
Місто важко пережило 17 століття, у 1672 – 1699 роках тут хазяйнували турки, причому населення практично повністю залишило ці місця.
У 18 столітті Заліщики перебувають у власності Любомирських, наприкінці століття власником стає Станіслав Понятовський, а заліщицький замок стає мисливським замком Понятовських.
На початку 19 століття замок перебудовують на ратушу. Причому були використані і стіни і башти замку, так що ядро цієї невеликої фортеці збереглося, на стінах проглядувалися бійниці.

Ратуша-замок була зруйнована восени 1968 року радянською владою. На місці неї зробили клумбу із пам’ятником Леніну. Звичайно, пам’ятника зараз немає, а клумба залишилися. Під клумбою мали бути замкові підземелля.

За часів Польщі Заліщики було одним із найвідоміших європейських курортів – «Польською Рів’єрою». Береги Дністра рясніли ошатними віллами та пансіонатами: Neapol, Warshawa, Riviera, Grand. Там були облаштовані два великих піщаних пляжі «Сонячний» і «Тінистий» і один неофіційний – нудистський – перший у міжвоєнній Польщі. До міста навіть ходив прямий швидкісний поїзд із Варшави, а його набережну порівнювали з ялтинською.

Їздили туди як у відпустку, так і за рекомендаціями лікарів.
Пляжі вирізнялися чистотою та зручністю – тут можна було винайняти шезлонг і, лежачи під теплим промінням подільського сонця, слухати музику оркестру, що грав поряд. Хто забажав – купався у Дністрі або ж плавав рікою у човні.
На екскурсію возами аби не знудитися, туристи з-над Дністра часто вибиралися на невеликі мандрівки. Серед екскурсій найближчими околицями були «Печерна», «Вощелівка», «Обіжева», «Криве». Туристів водили на правий берег Дністра в монастир у с.Хрещатику.

Заліщики – єдине місто на Західній Україні з лагідним середземноморським кліматом.
Заліщики оточені річкою Дністер, а на сушу веде невеликий автомобільний міст і нагадує один з куточків Німеччини під назвою Сааршляйфе (Saarschleife): тут річка Саар огинає зелений пагорб села Оршольц – також, як і в Заліщиках.

Та історію курортного містечка назавжди змінила велика дністровська повінь, яка знищила усю його інфраструктуру. За радянських часів її так і не відновили.
У повоєнні роки відбудовувалися зруйновані промислові підприємства, будинки, дороги, ставали до ладу цегельний і консервний заводи, харчокомбінат, було запущено в дію пекарню, маслоробний завод, створено кукурудзяно-калібрувальний завод, текстильно-галантерейну фабрику і фабрику господарсько-побутових товарів.

Ми приїхали помилуватись на одне з чудес України – Дністровський каньйон у Заліщиках і заодно відвідати «ЗаліщикиФест» 16-17.07.16, який організувала міська рада до річниці отримання містом Магдебурського права у 1750 році. У рамках фестивалю виступали музичні гурти, здійснювались екскурсії, сплави, велопробіг і ще багато цікавого.

Розклавши намет у наметовому містечку верхнього парку ми попрямувати оглядати місто. Відвідали нижній парк з палацом баронів Бруніцьких (перебудований у 1831 році з мисливського палацу), побачили багато пам’яток, храмів, старовинних будинків, кінотеатр… Вийшли до пляжу Дністра, вода була дуже тепла.

Щоб побачити з висоти пташиного польоту звивистий меандр, утворений вигином Дністра разом із Заліщиками ми піднялися стрімкою стежиною на кручу (за автомобільним мостом починається с. Звенячин, за кафе «Буковина» буде капличка, і перед капличкою поворот на кручу). Побачили монастир.
Колись у Заліщиках проводилось багато культурних та спортивних заходів (концерти, виставки, театральні вистави, кінні перегони, змагання з тенісу, стрільби та теслярства, фестиваль «Віннярство» на честь збору винограду.

Є надія, що Заліщики таки знову стануть курортом і популярним екскурсійним містом-півостровом Західної України, тому воно цікаве і має чим вразити!

Повертаючись додому відвідали парк у Коломиї, єврейська громада відновлює меморіал пам’яті, але це вже інша історія))

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *