Velo

Приємне знайомство з Румунією

Кажуть, що людину щасливою роблять три речі: стосунки, можливість подорожувати і улюблена робота, хоча мудрі люди кажуть, що достатньо і двох, а до третьої потрібно вперто йти і все вийде.

Нещодавно наша Батьківщина отримала довгоочікуваний безвіз і ми вирішили перевірити) Так як колись щоб мати можливість подорожувати по Європі потрібно було подолати багато бюрократичних перепон. Тож не вірилось, що все так просто працює… а на ділі працює ще простіше.

Вибрали Румунію. Країна Дракули, ромів і диктатора Чаушеску. Основними об’єктами, котрі хотілось побачити – це місто Сигіт, унікальний монастир Sapanta-Peri (всі деталі якого виготовлені з дерева) і веселий цвинтар в селі Сапинта (Sapanta), який у 1999 році ЮНЕСКО внесло до світової спадщини.

До вечора п’ятниці ще точно не знали чи поїдемо вже через декілька годин у Європу. Звучить класно і пахне пригодами!

В 4 ранку 29.07.17 виїхали машиною з Івано-Франківська, минули Яремче, Ділове, Солотвино (Закарпатська обл, приблизно 200 км від ІФ) і ось біля 9 ранку ми на україно-румунському кордоні. Попили кави, розклали велосипеди і рушили у безвіз)

Пам’ятник у Солотвино

Проходження кордону зайняло хвилин 10-15, з яких половину часу прикордонник нам радив куди краще поїхати і що цікаве подивитись. Це було круто, несподівано і просто неймовірно!!!!!!

Дорога туди зайняла приблизно 20 км. Літня сонячна погода сприяла гарному настрою.

Дзвіниця греко-католицької церкви, побудована у 1990-х

В’їздні різьблені дерев’яні ворота у Сапанцу

Такі в Європі двоповерхові гнізда 😉

Час пройшов непомітно. Приїхали у Сапинцу і були здивовані: розраховували побачити старе запущене село, а побачили музей під відкритим небом, екскурсійні автобуси і бурхливе ярмаркове життя села.

Монастир знаходиться подалі від дороги, висота і краса дерев’яних різьблених споруд монастиря вражає, територія доглянута, а квітники і клумби наповнені медовим ароматом.

Найвища дерев’яна церква Європи (75 метрів). Монастир. Келії

Особливістю веселого цвинтаря є кольорові дерев’яні надгробки, на яких вирізьблено сценки з життя похованих там мешканців села, часто в супроводі дотепних віршиків, що розповідають про померлих або причини їхньої смерті.
Цвинтар почав набувати теперішнього вигляду 1935 року, коли місцевий митець Йоан Петраш вперше виконав «веселий» пам’ятник. Зараз на цвинтарі близько 800 надгробків і він є одним із найпопулярніших туристичних родзинок Румунії.

Вказівники до туристичних об’єктів

Атмосфера дійсно музейно-незвична. Вхідний квиток коштує 5 лей (35 грн).

Загальний вигляд Веселого (або щасливого) цвинтаря

Пам’ятник велосипедисту

Чому “веселий цвинтар” веселий? Тому що там яскраві пам’ятники з малюнками часто сатиричного змісту

 

Щасливий цвинтар є одною з найбільш відвідуваних туристичних атракцій не тільки цього краю, а цілої Румунії 

На зворотній дорозі заїхали у місто Сигіт.

Пішоходна зона в центрі міста Сигіт (Sighetu Marmatiei, населення 37 тис).

“Меморіал жертв комунізму”. Музей облаштований у приміщенні колишньої політичної в’язниці. Місце дуже відоме і вражаюче, гарно зроблені експозиції (прямо в камерах). Сайт музею: http://www.memorialsighet.ro/

 

І наш Кобзар:

Швидко пройшли митний контроль і знову на Україні. Поїли смачного борщу в кафе “Марамуреш”.

Трек велопоїздки

https://www.strava.com/activities/1106980356#kudos

http://www.gpsies.com/map.do?fileId=ieeoggqqfqesdfng

Протяжність: 50 км, рівнинна поверхня, декілька підйомів, асфальт практично без ям; недолік – багато транспорту на дорозі, особливо багато фур:/

Варіанти добирання до/з Солотвино:

1) поїзд з ІФ до Рахова (03:45-08:25), назад Рахів-ІФ (00:22-04:38), туди-назад 150 км

2) поїзд з ІФ до Рахова (03:45-08:25), ночувати у Солотвино, а на другий день їхати у Рахів на поїзд (14:12-18:57)

3) можна поїздом з ІФ до Львова і зі Львова до Солотвино (20:40-09:07) http://uz.gov.ua/passengers/timetable/?ntrain=55215&by_id=1, туди-назад 50 км

4) машиною до кордону, а дальше подорож велосипедами


			

3 thoughts on “Приємне знайомство з Румунією

Залишити відповідь